Компания "Бизнес Гарант"

События / Недружественное поглощение

Банкрутство фізичних осіб – міф про легке позбавлення від кредитного тягаря.

Як позичальникам, яким складно виплачувати кредит, не стати жертвою шахраїв, позбувшись не тільки більше 6000 доларів США, але і найціннішого – часу. Часу, впродовж якого можна було б реструктуризувати кредит, перевести його в іншу валюту, або знайти ще який-небудь дієвий і законний спосіб по зменшенню зобов'язань

Впродовж останнього кварталу в Інтернеті стали з'являтися численні статті, в яких детально пояснюється, як позичальники, які не в змозі здійснювати платежі по іпотечному кредиту або автокредиту, можуть позбавитися від зобов'язань, при цьому не залишившись боржником перед банком. Авторами цих статей є співробітники маловідомих організацій – Асоціації експертів медіа і права (голова Олег Дейнека, телеведучий) і Консультаційного центру з питань банкрутства (генеральний директор Анатолій Родзінській).

Дані панове запропонували таку схему позбавлення від кредитних зобов'язань:

1. Позичальник – фізична особа реєструється як підприємець.

2. В ході його нетривалої господарської діяльності виникає (по суті, штучно створюється) борг в потрібному розмірі (від 187,5 тис. гривень).

3. Підприємець звертається до суду із заявою про визнання його банкротом.

4. Господарський суд накладає арешт на майно підприємця, визнає його банкротом і відкриває ліквідаційну процедуру, про що повідомляє всіх кредиторів. В ході ліквідаційної процедури все майно банкрота розпродається. Довгі, зокрема перед банком, погашаються. Сума, що залишилася, визнається безнадійним боргом і списується.

5. Життя підприємця, а відповідно і колишнього позичальника, починається "з чистого листа", а не до кінця задоволеному банку залишається лише правильно відобразити заборгованість в бухгалтерському і податковому обліку і мінімізувати податки.

Правовий аналіз цієї схеми і юридичне обгрунтування неможливості її реалізації на практиці були опубліковані раніше. Повернутися до даної теми мене спонукала масована інформаційна атака, здійснювана розробниками схеми. Дійшло до смішного – заклик банкротувати у виконанні телеведучого-реппера можна почути в останній пісні українських поп-ісполнітелей. Лейтмотив всієї PR-кампанії по банкрутству – приходите до нас, дорогі позичальники, – ми вас збанкротимо і позбавимо не тільки від «зайвої» квартири, але і обтяжливого кредиту.

Останнім часом складно знайти Інтернет-ресурс фінансового профілю, на якому не була б розміщена стаття про «користь» банкрутства. Причому консультантом виступає одна і та ж особа – генеральний директор Консультаційного центру з питань банкрутства Анатолій Родзінській (студент юридичного факультету Харківського педагогічного університету). Звідси виникає закономірне питання – або українські практикуючі юристи настільки відстали від сучасних студентів (т. до. не пропонують подібні послуги), або ці самі студенти реалізували схему, «завдяки» якої десятки або сотні позичальників ризикують позбутися не тільки більше 6000 доларів США (вартість послуг студентів), але і найціннішого – часу?! Часу, впродовж якого можна було б реструктуризувати кредит, перевести його в іншу валюту, або знайти ще який-небудь дієвий і законний спосіб по зменшенню зобов'язань (в результаті переговорів з банком-кредитором і в повній відповідності з чинним законодавством України).

Автор не закликає позичальників, що опинилися в скрутному положенні, не вдаватися до послуг «фахівців з банкрутства», – це право кожної людини. Проте перш ніж віддавати $6000 людям, які не мають навіть вищої юридичної освіти, настійно раджу вивчити всі можливі ризики. Не зайвим буде звернутися до двох – трьом практикуючим (!) адвокатам, щоб визначити стратегію своїх подальших дій.

Пропоную оцінити можливі ризики, грунтуючись виключно на опубліковані панами Родзінськім і Дейнекой зведення.

1. Чи дозволить кваліфікація «фахівців з банкрутства» ефективно відстояти ваші інтереси в банці-кредиторові, суді і інших гос. органах?

З відкритих джерел відомо, що Анатолій Родзінській – студент-юрист. Також як і телеведучий Олег Дейнека. Очолювана ними команда юристів «займається банкрутствами з 2002 року». «За допомогою юристів Центру від кредитів вже звільнилися більше 100 позичальників банків». Примітно, що на численні прохання надати судові рішення у даних справах (природно, без імен і прізвищ банкротів і інших особистих даних) – вони посилаються на рішення у одному-едінственному (!!!) справі.

Є на увазі Ухвала Господарського суду Харківської області від 23.12. 2008 року у справі № Б-39/189-08, залишене без змін в ході розгляду касаційної скарги ЗАТ "Альфа-банк" ухвалою Вищого Господарського суду України від 17.03. 2009 року.

За даними цифрами і датами ховається абсолютно тривіальна справа про банкрутство. А саме – банкротом був визнаний саме підприємець. Його банкрутство було обумовлене неможливістю обслуговування кредитів, узятих на розвиток бізнесу (покупку комерційної нерухомості і устаткування) і в статусі СПД.

Під час Інтернет-конференції Анатолія Родзінського читачі ТРИ (!) рази просили опублікувати конкретні судові рішення (або посилання на них в реєстрі судових рішень). Результат – посилання на ОДНЕ і те ж (!) рішення!

Чи не бентежить нікого така загадковість?

2. Багато позичальників може привернути відносна простота запропонованої схеми по банкрутству. Але чи все так гладко, як затверджують «фахівці з банкрутства»?

Студенти-юристи дали надію десяткам тисяч позичальників уникнути виплат по кредиту, оперуючи такими поняттями, як «друг-спд», «знайомий арбітражний керівник-ліквідатор», «знайомий» експерт-оцінювач. Звідси виникає питання. А не чи розсиплеться як картковий будиночок дана схема, якщо суд призначить «не того» арбітражного керівника? Чи виграє позичальник, якщо після декількох років регулярних виплат по іпотеці його майно купить не «знайомий», а працівник банку або якийсь інша обізнана людина. Погодитеся, наївно вважати, що ніхто не претендуватиме на квартиру або авто, що реалізовується за 20% від ринкової вартості!

Із завидною завзятістю юриста-першокурсника, що цитує вигідні для нього норми має рацію і не аналізуючи ситуацію в цілому, «голова Асоціації» учить читачів, як можна позбавити банк грошей. Нагадуючи, що згідно законодавству вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються лише в третю чергу (ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»), журналіст пропонує направити їх на виплати по першій і другій черзі. Нагадаю, в першу чергу задовольняються вимоги, що виникли у зв'язку із спричиненням шкоди життю і здоров'ю, аліменти, а також різні соціальні платежі (на пенсійне страхування). Вже чи не пропонує журналіст побити когось «знайомого», а потім виплачувати йому компенсацію («по старій дружбі» – лише б банку не дісталося).

Журналіст, що пропонує схему «фіктивного» банкрутства, забув згадати, що згідно п. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» договір, ув'язнений боржником із зацікавленими особами, в результаті якого кредиторам заподіяні або можуть бути заподіяні збитки, може бути визнаний господарським судом недійсним.

Анатолій Родзінській під час Інтернет-конференції як би випадково «забув» розповісти про один важливий факт. Він стверджує, що «Пiсля завершення розрахункiв з кредиторами у процедурi банкрутства боржник звiльняється вiд подальшого віконання вімог кредиторiв на пiдставi ч. 2 ст. 49 Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або візнання його банкрутом". »

Проте вказана ним норма права так само передбачає, що «Вімоги кредиторiв щодо вiдшкодування шкоді, заподiяної жіттю та здоров`ю громадян, вімоги щодо стягнення алiментiв, а також iншi вімоги особістого характеру, якi не булі задоволенi в порядку віконання ухвали господарського суду про візнання громадянина-пiдприємця банкрутом або якi погашенi частково чи не заявленi пiсля візнання громадянина-пiдприємця банкрутом, можуть буті заявленi пiсля закiнчення провадження у справi про банкрутство громадянина-пiдприємця вiдповiдно в повному обсязi або в незадоволенiй їх частинi в порядку, встановленому цивiльним законодавством України. »

Таким чином, за свої (!) 6000 доларів США можна не тільки позбутися квартири, за яку вже виплачена солідна сума, але і за рішенням суду (в порядку виробництва за позовом банку до позичальника) продовжувати виплачувати залишок довга перед банком за кредитним договором, згідно вимогам особистого характеру.

3. Позичальники свого часу брали в кредит гроші банку. Чи представляє банкрутство позичальників яку-небудь небезпеку банкам, вкладникам банків і економіці України в цілому?

Анатолій Родзінській стверджує, що «Банки – це підприємства, створені з метою зароблення прибули для своїх власників. Більшість з них належать іноземцям, які декілька років заробляли на українцях надприбутка до 1000% в рік. »

Упевнений, всі комерційні організації (у т. ч. очолюваний їм Консультаційний центр) створені для отримання прибули. Показник 1000% в рік – спірний. Не зрозуміло, про який банк йдеться і не вказані розрахунки. Твердження, що оскільки банки «погані», встановлюють грабіжницькі процентні ставки – те і борг їм можна не повертати – просто цинічне. Як майбутній юрист може агітувати НЕ виконувати зобов'язання за договором, НЕ віддавати чуже майно (гроші банку)?

Аналогічно, можна не віддавати борг, узятий у сусіда, якщо знаєш, що гроші йому дісталися не завдяки важкій праці?! І ще – якось зовсім не враховується, що банк дає в кредит не тільки що надруковані папірці, а свої гроші, своє майно! Очевидно, що неповернення кредитів приведуть до проблем по погашенню заборгованості банків перед своїми кредиторами, і вкладниками зокрема.

Пан Родзінській стверджує, що неповернення грошей банку не приведе до банкрутств банків, звільнень банківських службовців і проблем з поверненнями банками депозитів вкладників. «Співвідношення суми депозитів фізичних осіб в банках, які в основному видавали кредити (Укрсиббанк, Укрсоцбанк, ВТБ, Альфа-банк і т. д. ), не перевищує 15% від суми виданих цими банками кредитів. » Ось тут і криється брехня – згідно статистиці НБУ ця частка перевищує 60%. Як видно, загроза для вкладників при неповерненні позичальниками боргів – серйозна.

Чому ми не можемо з'ясувати, що банки – посередницькі організації. Це їх природа – узяти гроші у одного (вкладника, інвестора) і віддати іншому (позичальникові). Не віддавши 100000 грн. кредиту за автомобіль можна бути упевненим, що у декількох десятків вкладників з'являться проблеми. Нагадаю, що саме із-за розриву ліквідності (вимоги вкладників значно перевищили планові надходження) виникли проблеми у банків «Надра», «Укрпромбанк», «Київ» і пр.

Ще одне твердження – «в Україні з початку кризи вже зареєстрований близько десятка нових банків» – і ще одна брехня. Для того щоб переконатися в цьому, досить подивитися статистику НБУ.

4. Як слід поступити, щоб не стати жертвою шахраїв?

Якщо ви все ж таки вирішили пройти всю вказану вище процедуру, раджу дотримуватися декілька правив:

• слід фіксувати всі домовленості з Консультаційним центром у письмовій формі. Якщо вам відмовлятимуть в цьому проханні – означає компанії є що приховувати;

• перед підписанням договорів і інших документів перевіряйте, чи має повноваження (право підпису) представник Консультаційного центру. Для цього слід ознайомитися з довіреністю, статутом підприємства і т. п. ;

• уважно ознайомтеся із запропонованим договором перед підписанням. Ви повинні бути упевнені, що платите саме за результат, а не за процес. Підписуючи, наприклад, договір про інформаційно-консультаційне обслуговування, будьте упевнені, що в майбутньому не зможете відстояти свої права і повернути гроші за послуги, якщо не доб'єтеся визнання себе банкротом і списання всіх (!) боргів;

• в договорі обов'язково повинна бути прописана матеріальна відповідальність Консультаційного центру за випадок, коли не вдасться визнати вас банкротом, або банк по колишньому вимагатиме погасити борг в порядку, визначеному цивільним законодавством;

• не припиняйте регулярні виплати по кредиту. Якщо не вийде здійснити задумане, ви не тільки позбудетеся $6000, але і повинні будете сплатити пеню і інші санкції, передбачені кредитним договором.

Ну а сама краща рада – прагніть прикласти всі зусилля, щоб виконати зобов'язання за кредитним договором, не вдаючись до послуг яких-небудь маловідомих фірм. Так само, як вкладники ніколи не змиряться з відмовою банків віддавати з яких-небудь причин депозити, так і банки ніколи не пробачать борги позичальників – що б не говорили «юристи» з приводу лояльності банків до процедури банкрутства і її всесторонньої підтримки.

Упевнений, в даній ситуації кредитори і позичальники повинні шукати сумісний вихід. Нацбанк вже майже пол-года реалізує валюту по «пільговому» курсу, комерційні банки охоче йдуть на реструктуризацію кредитних зобов'язань (зокрема, завдяки набуттю чинності Ухвали Правління НБУ №328, яким регулятор визначив порядок реструктуризації проблемних кредитів).

Пошук компромісу – це і є цивілізований хай виходу з кризи. Різні напівлегальні схеми – це хай в нікуди. Реалізувати їх, як замислюють «експерти по банкрутству», можна лише за умови змови всіх її учасників (у т. ч. суддів трьох інстанцій і банківських працівників)

Источник: Украинское антирейдерское движение




Компания «Бизнес Гарант»


 

 

Дата обновления: 10.08.2009